46
Пекло… Людей завжди лякала невідомість, небезпека, загроза та біль. Ці терміни дуже обширні, але їх можна скоротити до одного єдиного – страх. Страх – найкращий мотиватор. Немає значення в яку частину вашої душі він прокрадеться. Якщо він вже всередині, то роль диригента йому забезпечена. А що ж таке пекло? Умовний термін, яким нас лякали ще
Оповідка про солярку
25 серпня 2014 року. Іловайськ. Ремонтний ангар ПМС. Обід. Позавчора підступна міна потрапила в кабіну нашого «пікапа». То був «чорний» день для нас. Всі речі та зброя згоріли. Вибух був настільки потужний, що половина будівлі СТО, в якій ми базувались, розлетілася на друзки. Добре, що в ту мить, ніхто не постраждав. *** Вчора, збірній штурмовій
Увертюра
29 серпня 2014 року. Кузов вантажного автомобіля. Наскільки може бути великою невідомість? Бездонна прірва, що вміщує всі страхи людства? Чорна яма нашої свідомості? Простір акумуляції щастя? Не твого щастя. Смерті. О так. Сьогодні снідаємо з нею. Точніше – вона нами. Ніколи не вгадаєш, хто буде наступний. Вона – Іловайський Поліфем. А це її печера. Амбал
Свідомість полону (1). Cхід сподівань.
– Друже, у меня есть информациия, что вас сегодня будут готовить к обмену. – А вас, друже командир? – Со мной вряд ли пройдёт такой вариант. Вы это сами должны понимать. Я уже морально смирился со своей неминуемой участью. – Не говоріть такого. Випустять вас також. Чому ж вони тоді не вбили нас одразу, ще
Свідомість полону (2). Вістря віри.
Отче наш, що є си на небесах. Нехай святиться ім’я твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб, наш насушний, дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. Не введи нас у спокусу, І визволи нас від лукавого. Амінь. Який це раз? Десятий? П’ятнадцятий?
Свідомість полону (3). Медіум любові.
Мене немає. Все перестало існувати. Залишились тільки думки. Пустота не витримує самотності. Складу їй компанію. Тепер, це моє безпечне місце. Фортеця пам’яті. Храм ілюзій. Собор виживання. З дня в день сюди навідуюсь. Тут не страшно. І голоду немає. Тут всі, кого я люблю. Можу радитись і сперечатись. Згадувати й радіти. Тут добре. Тут немає війни.
Свідомість полону (4). Dies Irae.
Dies irae, dies illa Solvet saeclum in favilla Teste David cum Sybilla Quantus tremor est futurus Quando iudex est venturus Cunta stricte discussurus День гніву, день цей звільнить із праху покоління, за свідченням Давида з Сивілою. Як будемо тремтіти, коли Суддя прийде і правдиво все розсудить. ФАтальна фрустрація. Мій розум – моя зброя. В неволі
Свідомість полону (5). Confutatis.
Папір ніколи не витримує сили. Клаптики поступово втираються в землю. Це не важко, якщо працювати інтенсивно. Бруд і вода змішуються з чорнилом. Сила робить свою справу. Тепер це каша. Каша моїх цінностей. Згустки нечистот, що колись йменувались надією. Дихати стало значно краще. Якось по-новому. Розум очищається. Свіже повітря розчиняє заплямовані спогади. Мій подих, непомітною рукою